Вчені розробили систему архівування інформації в ДНК і продемонстрували її роботу, записавши на носій сонети Шекспіра, запис промови Мартіна Лютера Кінга і фрагмент статті Уотсона і Крику про двоспіральну структуру нуклеїнової кислоти. Робота опублікована в журналі Nature, а її короткий зміст можна прочитати в NatureNews. Для запису цифрової інформації в ДНК вона попередньо поділялася на аналогічні байтам «слова» по вісім біт. Кожному із 512 можливих байтів зіставлялися п'ятірки нуклеотидів. З можливих варіантів п'ятірок виключалися ланцюжки з однаковими залишками, так як їх читання зазвичай викликає складності. Вчені передбачили також систему дублювання і індексації, завдяки якій можна відновити інформацію при пошкодженні. ДНК із закодованою інформацією була синтезовано незалежно в комерційній компанії. Визначивши послідовність нуклеїнової кислоти в своїй лабораторії, вчені повністю відновили закодовані повідомлення. Загальний обсяг закодованої інформації склав 739 кілобайт. Автори статті виявилися не першими, хто закодував в ДНК інформацію про культурні артефакти, проте їм вперше вдалося розробити масштабовану і надійну систему кодування даних. Раніше в 2012 році з'явилася схожа робота, виконана під керівництвом відомого біолога Джорджа Черча. У ній кодування інформації проводилося «напряму»: двозначному коду відповідали нуклеотиди, що могло призвести до появи помилок при читанні. Згідно з оцінками вчених, на сьогоднішній день кодування в ДНК одного мегабайта інформації обійдеться в 12400 доларів, а її читання буде коштувати близько 220 доларів. Автори нової статті вважають, що протягом кількох десятків років ці ціни повинні різко зменшиться. Їх очікування засновані на тому, що вартість і швидкість читання ДНК за останні 30-40 років зменшувалася темпами швидше експоненціальних. Значно зменшилася за цей час і вартість синтезування ДНК. Слід при цьому зазначити, що технологія синтезу (на відміну від технології читання) за зазначений час у загальних рисах залишилася колишньою.
Головна 
